Пресс-конференция Президента Украины Виктора Ющенко

Дякую за запитання. Перш за все, відповісти так же гумористично, як задається це питання? Адже це питання провокаційне, очевидно, воно задається для того, щоб задатися. Не так важливо, щоб на нього була відповідь. Але я дещо хотів і серйозно добавити.

Ви знаєте, шановні автори цього питання, хоча, можливо, я відкрию секрет - дві третини авторів цього питання знаходяться не в Україні або представляють не український народ. Але це нічого. Це вже так звикли в Україні сприймати ті чи інші нюанси внутрішньої політики, яка відноситься до компетенції цієї держави, цієї влади. Не можуть навіть запитання сформулювати правильно, дуже часто.

Але добре, емоції в сторону. Ми говоримо про людей, шановний народе, шановні журналісти, яких ви обирали. Я думаю, вибирали кожного народного депутата, той, що сьогодні у парламенті. Кожний Міністр, який сьогодні працює, це людина, яка перед цим була, як правило, народним депутатом, який отримав виборчу підтримку, в тому числі і людей, які задають це запитання.

Це запитання не є таким банальним, як воно виглядає. Це запитання, яке спонукає на творення взаємної відповідальності тих, кого обирали, і тих, хто обирає. Це риторичне питання - який народ, така і влада. Хоча я це не сприймаю, бо влада, істинна влада, переконаний, наполовину корпусом повинна йти попереду, показувати нації, народу, можливо, для когось якийсь здається неможливим, чи неперспективним, чи показувати відповіді на ті питання, які не є популярними.

Але народжується елітою політик, який кожний день говорить нації: наш вибір є такий, ми мусимо йти туди, ми завтра повинні бути там - подобається це, вибачте, не подобається, десь, якийсь, можливо, комусь. Ми повинні обговорювати ті речі, які для когось є, можливо, і неприйнятні, але якщо цієї правди не буде в житті, ми повертаємся до тієї азіатської пори, азіатського суспільства, повертаємся до феодалізму, повертаємся до вчорашнього дня.

І я щасливий істинно, хочу сказати, Сергію, що ти маєш право задати це питання, як журналіст озвучити це питання, бо думаю, що в багатьох країнах, в тому числі які є сусідніми, такі питання, кажуть, до теми ще не дійшли. А ми сьогодні не просто задаємо це питання, а хочемо давати відповідь - для кого це виклик і як поступати з цим.

І останнє. Що стосується плати. Це корупція. Такі пропозиції не проходять, нам треба вдосконалювати відносини - влада і виборець. Переконаний, що кращою формою відповіді на це запитання є демократизація. Нам ніколи не треба жартувати з демократичними процесами. Нам потрібно бути всім пильними до процесів, які відбуваються, і те, що сьогодні є непростий час для української демократії, що сьогодні бажання декого змалювати, що демократія неефективна, що нам треба перейти в режим, який у нас був 4-5-6-7 років назад - це також один із контекстів нашої сьогоднішньої дискусії. Щоб потім ми не жалкували, відправивши демократію, ми не стали свідками, як тими же самими маршрутами хочуть відправити 47 мільйонів тверезомислячих людей.

Відповіді я не почув, навіть риторичної відповіді. Тобто я не почув, чи залишиться він в Україні наприклад, чи ні, як це треба було відповісти. Якщо це було про вокативне питання, то мені здається, що воно спровокувало Президента, але не спровокувало до адекватної відповіді, і до відповіді взагалі. Це зрештою, взагалі це не відповідь була. Відповідь була про депутатів в першу чергу. Я думаю це торкалося президента. Депутати сьогодні довели, що вони працюють, попри захист там корпоративних інтересів, сьогодні я ж кажу, Верховна Рада працювала з десятої до вісімнадцятої, як і належить, а те, що вона не задовольняє суспільство, я повністю погоджуюсь, тому що до того вона байдикувала достатньо довго, але значна частина вини в цьому всьому байдикуванні лежить і на фракції яка представляла Президента і на Президентові відповідно.

Президент, по-моему, дал довольно исчерпывающий ответ. Все мы знаем, что в Интернете очень легко организовать поддержку самого ядовитого вопроса.

У меня вопрос к тем, кто готовил эту Интернет конференцию, так ли это на само деле? Нет ли здесь каких-то передергиваний? Я бы хотел сам получить ответ на это вопрос от спецов по Интернет-аудитории.

Касательно ответов Президента: Я думаю, что он и начал правильно, и закончил правильно, о том, что на самом деле, ответственность за политиков несут люди, которые их избирали. Во всяком случае, в условиях демократии. И может, стоило добавить юмора в ответ на этот вопрос, и тогда бы вот такая неловкая ситуация была бы разрешена. Видно, что Президент немного нервничал и был раздражен эти вопросом. И еще один минус был в том, что он на саркастический по тональности вопрос начал отвечать серьезно. Такая серьезная тональность на такой иронический вопрос - это не нужно. Он этим все смазал.

Плохой парламент и власть в 2005, 2006, 2007, 2008... А что сделано: где административно-территориальная реформа, реформа местного самоуправления, изменение закона про выборы, выполнение программ борьбы с коррупцией. Список можно продолжать очень долго.

Институт президента и его команда , на мой взгляд, должны работать подобно институту старейшин, которые издавна не разделяли и властвовали, а объединяли, примиряли противоборствующие стороны во имя мира и благоденствия в своем крае.